Сьогодні Україна відзначає День української писемності та мови – свято
нашого слова, одного з найсильніших символів державності, єдності та
ідентичності.
Українська – одна з наймилозвучніших мов світу: плавна, співуча і
гармонійна, вона ллється як пісня і звучить серцем.
Але мова – це не лише краса. Це сила.
Сьогодні українське слово живе в раціях на передовій і в дзвінках додому, у
бойових наказах і в коротких повідомленнях «живий».
Воно надихає, коли страшно, і заспокоює, коли болить. Бо поруч – свої.
Наші Захисники й Захисниці щодня виборюють право українського слова жити
вільно – право думати, мріяти, жартувати і зізнаватися у коханні українською.
Це – мова свободи. Мова волі. Мова, що зберігає наш генетичний код нації й
стає зброєю у боротьбі за незалежність.
Сьогодні, коли ворог знову намагається стерти український голос із карти
світу, – мова залишається нашою фортецею. Вона вистояла перед заборонами,
переслідуваннями і спробами знищення – вистоїть і тепер. Бо в ній закладена
воля.
Мова – це відповідальність кожного.
Це зброя в тилу, якою ми захищаємо свій простір, своїх дітей і свою
державу.
Нехай цей день нагадує нам: мова – це жива ланка у тисячолітньому ланцюгу
української історії. Її треба не лише знати – її треба любити й боронити, як і
Батьківщину. Бо в ній – наше минуле, сьогодення і майбутнє.
Державна екологічна інспекція Столичного округу наголошує: свідоме
ставлення до природи та повага до рідного слова – це єдиний шлях до сильної,
стійкої й справжньої України.
Бережімо українське слово, як найдорожчий скарб – з тією ж любов’ю і
турботою, з якою бережемо довкілля.
Зі Святом!